В секторі молекулярно-генетичних досліджень вірусологічного відділу проводять дослідження на якісне виявлення та кількісне визначення генетично модифікованих організмів (ГМО) в харчових продуктах, сировині рослинного походження та кормах.
ГМО – організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії. ГМО на сьогоднішній день широко використовують в біологічних та медичних дослідженнях, виробництві ліків, генній терапії та у сільському господарстві.
Дослідження на якісне виявлення та кількісне визначення ГМО проводять методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі «реального часу». Метод відрізняється високою чутливістю, завдяки чому визначити наявність ГМО можна навіть за дуже низьких концентрацій. Дослідження проводяться згідно з міжнародними стандартами на обладнанні відомих світових виробників з використанням високоякісних тест-систем.
Дослідження на якісне виявлення допомагає визначити чи містить продукт ГМО чи ні. Кількісна оцінка методом ПЛР полягає у визначенні співвідношення кількості ДНК певної лінії (сорту, штаму) ГМО до кількості ДНК організму даного виду.
Поширення генетично модифікованих організмів (ГМО) є одним з проблемних питань у формуванні механізмів розвитку екологічно безпечного довкілля. Особливо гостро сьогодні стоїть питання можливих ризиків і загроз для здоров’я людини та екосистеми Землі, пов’язаних з ГМО. У світі вирощують генетично модифіковані сорти переважно чотирьох видів сільськогосподарських культур: соя, ріпак, кукурудза та бавовна.
Негативними наслідками ГМ-продуктів на організм людини можуть бути порушення обміну речовин, алергічні реакції, серцево-судинні захворювання, резистентність до антибіотиків, віддалений канцерогенний та мутагенний ефекти внаслідок безпосередньої дії трансгенних білків.
Від ГМ-рослин страждають ґрунти. ГМО може стати причиною появи стійких бур’янів, що сприятимуть генетичному забрудненню ґрунту – їх переноситимуть вітер і бджоли, і вони спричинятимуть мутацію природнього матеріалу. Для боротьби з бур’янами необхідним стане використання надзвичайно токсичних хімікатів, що виснажуватимуть ґрунти.
Вирощування нових ГМ-сортів, на жаль, не обмежується рамками одного поля, адже звичайне перехресне запилення розповсюджується на десятки квадратних кілометрів, в результаті чого інші фермери, що вирощують натуральні сорти на своєму полі, також отримують генетично забруднений урожай.
Основні позиції регулювання ГМО викладено в Законі України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Також питання, що стосуються ГМО, розглядаються у наступних законодавчих актах: Постанова Кабінету Міністрів України № 468 “Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг”; Закон України “Про безпечність та гігієну кормів” та ін.
